Історія

 

У 1966 р. черниця дореволюційної зимненської громади, стариця Іуліанія, єдина, що лишилася живою з трьох рятівниць чудотворної Зимненської ікони, віддала цей образ ігумені Корецького монастиря на зберігання. Таким чином, святиню, яку влада шукала як найдревнішу в Радянському Союзі для вилучення до музею, було врятовано. Пізніше влада схаменулася, збагнувши, що гине унікальний архітектурний комплекс. У 80-х роках в Зимно почали працювати hentai porn спеціалісти «Укрпроектреставрації», на що держава виділила чималі кошти. Але у 1991 р. СРСР розпався і всі роботи завмерли, залишивши після себе хаос та безладдя.

Відродження Святої Гори відбулося лише тоді, коли до неї повернулися справжні хазяї – монахині. Велика заслуга в цьому тодішнього єпископа Волинського і Луцького Варфоломія. 6 березня 1990 р. він відслужив молебень на зруйнованому погості, окропив святою водою стіни і понівечені церковні споруди. В червні 1991 р. в Зимно прибули з Корецького монастиря перші насельниці: монахиня Стефана та інокиня Галина. Знову, як і сто років тому, відродження святині випало на долю корецьких черниць. Через рік в нововідкритому монастирі вже було 2 монахині, 6 інокинь і 7 послушниць. Службу Божу відправляли 2 ієромона¬хи. 14 березня 1992 р. рішенням Синоду настоятельку монахиню Стефану було возведено в сан ігумені.

В перші роки сестрам було особливо нелегко. Молитовний подвиг і невтомна виснажлива праця стали їх щоденним послухом. Великою духовною підтримкою для насельниць було перенесення 14 травня 1993 р. з Почаївського скиту до монастиря ковчегу з святими мощами первомученика архідиякона Стефана і преподобного Арсенія Печерського Трудолюбивого. А через рік у Зимно завітала принесена хресним ходом велика всеправославна святиня – Почаївська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці. Це було знаменням милості Цариці Небесної.

Ще одне Своє чудодійне знамення Пречиста Діва явила 24 вересня 1995 р. під час торжеств з нагоди 500-річного ювілею Успенського храму, які очолював Його Блаженство Блаженніший Володимир, Митрополит Київський і всієї України. В цей незабутній для обителі день свято примножилося поверненням Зимненської ікони Богоматері. За свідченням очевидців-паломників, напередодні цієї події сталося чудо: опівночі від Троїцької церкви до небес спалахнув вогненний стовп, а з храму залунала Херувимська пісня. Група паломників, подумавши, що почалося богослужіння, поспішила до Троїцької церкви, але двері її були зачинені. Напередодні свята, 23 вересня, під час хресного ходу з Зимненським образом Богоматері одержала зцілення від сліпоти жителька с, Зимно. Так потекла ріка благодатних чудес і зцілень від Покровительки монастиря через Її чудотворну ікону.